Випуск 141 (2019)

Л. Могильний, д-р іст. наук, проф.

О. Лященко, канд. філолог. наук, доц.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна

DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2640.2019.141.6

СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНА ПОЗИЦІЯ ГРИГОРІЯ ГОЛОСКЕВИЧА

Наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. в середовищі української інтелігенції сформувалася думка про особистий внесок кожного для становлення своєї Батьківщини у сфері науки і культури. Одним із тих, хто відгукнувся на подібний неофіційний заклик, став Григорій Костянтинович Голоскевич. До 1917 р. він працював у петербурзькому видавництві «Друкар», потім, переїхавши у серпні 1917 р. до Києва, увійшов до складу Української Центральної Ради та вступив до Української Партії Соціалістів-Федералістів на чолі з С. Єфремовим, підтримував Українську Народну Республіку у боротьбі проти більшовиків. У дослідженні проаналізовано еволюцію поглядів Г. Голоскевича протягом революційних подій та боротьби за незалежність 1917-1920-х рр. Встановлено його автономістські переконання, які він сприйняв у результаті роботи з представниками української громади Петербургу та участі в українському національному русі. Поступово, як і більшість учасників українського національного руху, Г. Голоскевич прийшов до необхідності створення української держави, яка могла б остаточно розв’язати національні, соціальні, економічні та науково-освітні проблеми українського народу. Одним зі шляхів такого самоствердження стала наукова робота вченого в галузі мовознавства. Прихованою сторінкою діяльності Г. Голоскевича стала його участь у підпільних антибільшовицьких об’єднаннях, зокрема Братстві Української Державності (БУД), яке прагнуло відновити УНР. Встановлено, що учасники БУД намагалися стати координаційним центром національного руху на території Київщини, засуджували більшовицьку політику воєнного комунізму, з недовірою і обережністю ставилися до НЕПу і політики українізації. В українській і зарубіжній історіографії тема дослідження до цього часу практично не розглядалася, тому питання суспільно-політичних поглядів діячів українського національного руху є надзвичайно актуальним, зважаючи на те, що персоналії так званого «другого плану в українському русі» майже не отримали наукового висвітлення.

Ключові слова: Голоскевич Григорій, Українська Центральна Рада, Єфремов Сергій, Братство української державності, мовознавство.

Список використаних джерел:

1. Галузевий державний архів Служби безпеки України, спр. 67098 ФП (СВУ), т.99 (Голоскевич Г. К.), 245 арк.

2. Галузевий державний архів Служби безпеки України, спр. 67098 ФП (СВУ), т.100 (Голоскевич Г. К.), 142 арк.

3. Голоскевич Г. З Київа / Г. Голоскевич // Громадська думка (Львів). – 1920. – Ч. 133. – 9 червня. – С. 1-2.

4. Єфремов С. О. Щоденники, 1923-1929 / С. О. Єфремов. – Київ: ЗАТ «Газета «Рада», 1997. – 848 с.

5. Железняк М. Г. Голоскевич Григорій Костянтинович / М. Г. Железняк // Енциклопедія Сучасної України. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. – Т. 6. – С. 102-103.

6. Життєпис Г. К. Голоскевича // Записки історико-філологічного відділу ВУАН. – Київ, 1923. – Кн. ІІ-ІІІ (1920-1922). – С. 127.

7. Осташко Т. С. Голоскевич Григорій Костянтинович / Т. С. Осташко // Енциклопедія історії України. – Київ: Наукова думка, 2004. – Т. 2: Г-Д. – С. 147.

8. Полонська-Василенко Н. Спогади / Н. Полонська-Василенко. – Київ: Києво-Могилянська академія, 2011. – 591 с.

9. Чикаленко Є. і Стебницький П. Листування. 1901-1922 роки // Упоряд. Н. Миронець, І. Старовойтенко, О. Степченко. – Київ: Темпора, 2008. – 628 с.

10. Чикаленко Є. Щоденник (1907-1917) / Є. Чикаленко. – Київ: Темпора, 2011. – 480 с.

11. Чикаленко Є. Щоденник (1919-1920) / Є. . – К.: Темпора, 2011. – 720 с.