О. Ящук, аспірант
Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна
DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2640.2019.141.12
УЯВЛЕННЯ ЩОДО НАБУТТЯ ТА ПОЗБАВЛЕННЯ ВЕРХОВНОЇ ВЛАДИ У БІЛОРУСЬКО-ЛИТОВСЬКИХ ЛІТОПИСАХ
Статтю присвячено проблемі уявлень про верховну владу у пам’ятках білорусько-литовського літописання крізь призму звісток про набуття та позбавлення влади володарем. Проаналізовано білорусько-литовські літописи першого зводу, що містять: «Літописець великих князів литовських», другого зводу, що містять «Хроніку Великого князівства Литовського», та третій звід («Хроніка Биховця»). В результаті дослідження виділено декілька шляхів легітимізації великокнязівської влади: за правом заснування; за правом успадкування; за правом завоювання; шляхом прийняття місцевим населенням; виборним шляхом; шляхом перевороту, у випадку приналежності змовників до правлячого роду. Слід зазначити, що спосіб обґрунтування права на владу через підкреслення кровного зв’язку і вокняжіння (найчастіше сина попереднього правителя, рідше – брата) є основним в літописних текстах. Також, здійснено аналіз особливостей літописних повідомлень про коронацію представників роду Гедиміновичів. Крім того, досліджено вміщені в літописах повідомлення про завершення правління (як правило, внаслідок смерті правителя). На відміну від звісток про інтронізацію, звістки про смерть правителя носять переважно характер констатації факту. В найповнішому вигляді звістка про смерть правителя відповідно включає: інформацію про довге успішне правління; інформацію про власне смерть; інформацію про народження і вокняжіння наступника.
Ключові слова: уявлення, верховна влада, великий князь, інтронізація, смерть, Велике князівство Литовське, білорусько-литовське літописання.
Завантажити статтю
Список використаних джерел:
1. Виленская летопись // Полное собрание русских летописей. Т. ХХХV. Летописи белорусско-литовские. – Москва: Наука, 1980. – С. 85-90.
2. Грыцкевіч А. Дзяржаўвны і палітычны лад / А. Грыцкевіч // Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя ў 2 тамах. Т. 1. – Мінск: БелЭН, 2007. – С. 40-50.
3. Летопись Археологического общества // Полное собрание русских летописей. Т. ХХХV. Летописи белорусско-литовские. – Москва: Наука, 1980. – С. 91-102.
4. Летопись Красинского // Полное собрание русских летописей. Т. ХХХV. Летописи белорусско-литовские. – Москва: Наука, 1980. – С. 128-144.
5. Летопись Рачинского // Полное собрание русских летописей. Т. ХХХV. Летописи белорусско-литовские. – Москва: Наука, 1980. – С. 145-172.
6. Румянцевская летопись // Полное собрание русских летописей. Т. ХХХV. Летописи белорусско-литовские. – Москва: Наука, 1980. – С. 193-213.
7. Слуцкая летопись // Полное собрание русских летописей. Т. ХХХV. Летописи белорусско-литовские. – Москва: Наука, 1980. – С. 68-84.
8. Супрасльская летопись // Полное собрание русских летописей. Т. ХХХV. Летописи белорусско-литовские. – Москва: Наука, 1980. – С. 36-67.
9. Сушицький Т. Західньо-руські літописи як пам'ятки літератури / Т. Сушицький // Збірник історично-філологічного відділу. – 1930. – Т. 1, №2. – С. 1-404.
10. Хроника Быховца // Полное собрание русских летописей. Т. ХХХII. – Москва: Наука, 1975. – С. 128-173.
11. Чамярыцкі В. Беларускія летапісы як помнікі літаратуры. Узнікненне і літаратурная гісторыя першых зводаў / В. Чамярыцкі. – Минск, 1969. – 192 с.
12. Antoniewicz M. Protoplaści książąt Radyiwiłłów. Dzieje mitu meandry historiografii / M. Antoniewicz. – Warszawa: Wyd. DIG, 2011. – 423 s.
13. Origo regis Jagyelo et Wytholdi ducum Lithuanie // Полное собрание русских летописей. Т. ХХХV. Летописи белорусско-литовские. – Москва: Наука, 1980. – С. 115-117.