Випуск 141 (2019)

М. Ярак, кандидат історичних наук, доцент

Загребський університет, Загреб, Хорватія

DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2640.2019.141.11

РАННЬОСЕРЕДНЬОВІЧНА ЦЕРКОВНА АРХІТЕКТУРА ВІЗАНТІЙСЬКОЇ ДАЛМАЦІЇ

Авторка статті описує зразки візантійської церковної архітектури у містах Далмації, досліджуючи візантійський вплив на архітектуру східного узбережжя Адріатики. З ранніх візантійських церков цього регіону збереглася лише найбільш знана Євфразієва базиліка в місті Пореч у Істрії, яка досі використовується як невід’ємний літургійний простір. З інших важливих візантійських будівель у Далмації до нашого часу збереглися лише стіни фундаменту та інші археологічні пам’ятки, які, принаймні, можуть засвідчити їхню оригінальну форму. Ці ранні візантійські церкви належать до VI століття і передують ранньохристиянській архітектурі. Стаття має на меті дослідити цей ранній етап присутності візантійського впливу на ранньосередньовічну церковну архітектуру, оскільки її розвиток витікав із попереднього, пізньоантичного етапу.

Потужного візантійського впливу Далмація зазнала в період правління імператора Юстиніана, відомого своїми походами до Адріатики. Щоб підкреслити авторитет імператора у приєднаній Далмації, було побудовано принаймні два храми – в Соліні та Оміші – які повторювали модель Св. Софії в Константинополі.

Територіальні втрати Візантії у VII-VIII століттях на користь Хорватського князівства призвели до того, що основними центрами візантійського впливу стали міста Дубровнік, Спліт, Задар, Крк та ін. Попри політичний розподіл, хорватська Далмація продовжувала зазнавати візантійського культурного впливу. Так, в церковній архітектурі хорватської Далмації у IX-XI ст. простежується дороманський і романський стилі; цей регіон залишався культурно однорідним з візантійською Далмацією. Нетиповою була лише церковна архітектура у місті Дубровник, де, серед іншого, було збудовано собор еліпсоїдної форми, що може свідчити про тісніші культурні зв’язки цього міста із центральною Візантією.

Ключові слова: Далмація, Візантія, раннє середньовіччя, церковна архітектура, хрестовидний план.

Список використаних джерел:

1. Bratož, R. Krščanstvo v Ogleju in na vzhodnem vplivnem območju oglejske Cerkve od začetkov do nastopa verske svobode / R. Bratož. – Ljubljana: Institut za zgodovino Cerkve, 1986. – 395 s.

2. Cambi, N. Antika / N. Cambi. – Zagreb: Naklada Ljevak, 2002. – 398 s.

3. Čanak Medić, M. Katedrala svetoga Tripuna u Kotoru / M. Čanak Medić // Zagovori svetom Tripunu, Blago Kotorske biskupije. – Zagreb, 2009. – S. 48-57.

4. Dyggve, E. Povijest salonitanskog kršćanstva, History of Salonitan Christianity / E. Dyggve. – Split: Književni krug, 1996. – 166 s.

5. Ferluga, J. Vizantijska uprava u Dalmaciji / J. Ferluga. – Beograd: Naučno Delo, 1957. – 169 s.

6. Fisković, C. Istraživanja u srednjovjekovnoj crkvi Sv. Nikole u Splitu / C. Fisković // Historijski zbornik. – 1949. – 2. – S. 211-221.

7. Fisković, C. Adriobizantski sloj zidnog slikarstva u južnoj Hrvatskoj / C. Fisković // Rađanje prvog hrvatskog kulturnog pejzaža. – Zagreb, 1996. – S. 371-386.

8. Gerber, W. Die Bauten im nordwestlichen Teile der Neustadt von Salona. Forschungen in Salona. T. 1. – Wien: Druck und Verlag der Österreichischen Staatsdruckerei, 1917.

9. Goldstein, I. Bizant na Jadranu (od Justinijana I.do Bazilija I) / I. Goldstein. – Zagreb, 1992. – 234 s.

10. Goss, V. P. Predromanička arhitektura u Hrvatskoj / Pre-Romanesque architecture in Croatia / V. P. Goss. – Zagreb: Art studio Azinović, 2006. – 240 s.

11. Horvat-Levaj, K. Katedrala Gospe Velike u Dubrovniku / K. Horvat-Levaj. – Zagreb: Institut za povijest umjetnosti, 2014. – 592 s.

12. Jakšić, N. (2009). Srednjovjekovno kiparstvo do zrele romanike / N. Jakšić // Zagovori svetom Tripunu, Blago Kotorske biskupije / Ur. R. Tomić. – Zagreb: Galerija Klovićevi dvori, 2009. – S. 82-113.

13. Jakšić, N. Novi natpis kneza Branimira // Klesarstvo u službi evangelizacije / N. Jakšić. – Split: Književni krug, 2015. – S. 337-346.

14. Jarak, M. Crkvena arhitektura 7. i 8. stoljeća. Uvod u studij predromanike / M. Jarak. – Split: Književni krug, 2013. – 320 s.

15. Jeličić-Radonić, J. Gata – Crkva Justinijanova doba (A Church from Justinian's Time) / J. Jeličić-Radonić. – Split: Regionalni zavod za zaštitu spomenika kulture, 1994. – 263 s.

16. Karaman, Lj. kolijevke hrvatske prošlosti / Lj. Karaman. – Zagreb: Matica hrvatska, 1930. – 229 s.

17. Klaić, N. Povijest Hrvata u srednjem vijeku / N. Klaić. – Zagreb: Globus, 1990. – 148 s.

18. Klaić, N.; Petricioli, I. Zadar u srednjem vijeku / N. Klaić, I. Petricioli. – Zadar: Filozofski fakultet, 1976. – 606 s.

19. Lončar, M. (1999). On the description of the churches of St. Anastasia and St. Donat in Zadar in De administrando imperio by Constantine Porphyrogenitus / M. Lončar // Hortus artium medievalium. – 1999. – 5. – S. 235-243.

20. Maraković, N.; Turković, T. Liturgical Vestments in the 11th and 12th Century Mural Paintings of Dubrovnik and Elaphiti Islands – a Contribution to the Study of „Adrio- Byzantinism“ on the Eastern Adriatic / N. Maraković, T. Turković // Radovi Instituta za povijest umjetnosti. – 2016. – 40. – S. 7-20.

21. Marasović, J. Rekonstrukcija crkve u Gradini / J. Marasović // Starohrvatski Solin / Ed. E. Marin. – Split, 1992. – S. 138-143.

22. Marasović, J. Metodologija obrade graditeljskog nasljeđa (La méthodologie d'élaboration du patrimoine bâti) / J. Marasović. – Split: Književni krug, 2007. – 175 s.

23. Marasović, T. Carolingian influence in the pre Romanesque architecture in Dalmatia / T. Marasović // Actes du XIXe Congrès International d'historie de l'art. – Paris, 1958. – S. 117-121.

24. Marasović, T. Prilog morfološkoj klasifikaciji ranosrednjovjekovne arhitekture u Dalmaciji / T. Marasović // Prilozi istraživanju starohrvatske arhitekture / A. Mohorovčić (Ed.). – Split-Zagreb: Posebni Otisak, 1978. – S. 5-129.

25. Marasović, T. Quincunx u ranosrednjovjekovnoj arhitekturi Dalmacije / T. Marasović // Starohrvatska prosvjeta. – 1992. – 20. – S. 215-224.

26. Marasović, T. Graditeljstvo starohrvatskog doba u Dalmaciji / T. Marasović. – Split: Književni krug. – 334 s.

27. Marasović, T. Dalmatia praeromanica, I-III / T. Marasović. – Split-Zagreb, 2008-2011.

28. Marin, E. Starokršćanska Salona: studije o genezi, profilu i transformaciji grada / E. Marin. – Zagreb: Latina et Graeca, 1988. – 143 s.

29. Martinović, J. Prolegomena za problem prvobitne crkve svetog Tripuna u Kotoru / J. Martinović // Prilozi povijesti umjetnosti u Dalmaciji. – 1990. – 30. – S. 5-25.

30. Matejčić, I. Eufrazijana – katedrala u Poreču / I. Matejčić. – Pula: Istarska županija, 2014. – 197 s.

31. Matejčić, I.; Mustač, S. Kiparstvo od 4. do 13. stoljeća (Scultura dal IV al XIII secolo) / I. Matejčić, S. Mustač. – Poreč: Porečka i Pulska biskupija, 2017. – 315 s.

32. Mathews, T. F. The Early Churches of Constantinople: Architecture and Liturgy / T. F. Mathews. – University Park: Pennsylvania State University Press, 1971. – 194 p.

33. Matijević Sokol, M. Branimirova Hrvatska u pismima pape Ivana VIII. (Branimir's Croatia in the letters by pope John VIII) / M. Matijević Sokol. – Split: Književni krug, 1990. – 80 s.

34. Milošević, A. (2000). Hrvati i Karolinzi. Katalog / A. Milošević. – Split, 2000. – 399 s.

35. Milošević, A. (2011). Predromanički zvonici u Dalmaciji i ranosrednjovjekovnoj Hrvatskoj (Campanili preromanici della Dalmazia e della Croazia altomedievale) / A. Milošević. – Dubrovnik-Split: Omega Engineering, 2011. – 200 s.

36. Mišković, A. U potrazi za vezama između Soluna i Zadra u kasnoj antici – Exploring the Ties between Thessaloniki and Zadar in Late Antiquity / A. Mišković // Opuscula archaeologica. – 2013-2014. – 37/38. – S. 249-265.

37. Molajoli, B. La basilica Eufrasiana di Parenzo / B. Molajoli. – Padova: Le tre Venezie, 1943. – 64 p.

38. Moravcsik, Gy. Constantine Porphyrogenitus, De administrando imperio / Gy. Moravcsik. – Washington, DC: Dumbarton Oaks Center for Byzantine Studies, 1967. – 341 s.

39. Obelić, B. & Sliepčević, A. Correction of radiocarbon age of wooden beams from St. Donat's church in Zadar by dendrochronological method / B. Obelić, A. Sliepčević // Vjesnik Arheološkog muzeja u Zagrebu. – 1999. – 32/33. – S. 197-206.

40. Peković, Ž. Dubrovnik. Nastanak i razvoj srednjovjekovnog grada, Dubrovnik. La fondation et la développement de la ville médiévale / Ž. Peković. – Split: Muzej hrvatskih arheoloških spomenika, 1998. – 146 s.

41. Peković, Ž. (2001). Nastanak i razvoj katedralnoga sklopa u Dubrovniku / Ž. Peković // Tisuću godina uspostave dubrovačke (nad)biskupije. – Dubrovnik: Biskupski Ordinarijat, 2001. – S. 517-576.

42. Peković, Ž. Četiri elafitske crkve (Quattro chiese delle isole Elafite) / Ž. Peković. – Dubrovnik-Split: Centar Studia mediterranea pri Filozofskom fakultetu u Splitu, 2008. – 153 s.

43. Peković, Ž. Crkva Sv. Petra Velikoga. Dubrovačka predromanička katedrala i njezina skulptura (La chiesa di S. Pietro Maggiore. La cattedrale preromanica di Ragusa e il suo arredo scultoreo) / Ž. Peković. – Dubrovnik-Split: Centar Studia mediterranea pri Filozofskom fakultetu, 2010. – 256 s.

44. Petricioli, I. Grede s preromaničkim ukrasom iz crkve Sv. Donata u Zadru / I. Petricioli // Peristil. – 1971-1972. – 14/15. – S. 47-54.

45. Petricioli, I. Crkva Sv. Lovre u Zadru / I. Petricioli // Starohrvatska prosvjeta. – 1987. – 17. – S. 53-73.

46. Prelog, M. Poreč, grad i spomenici / M. Prelog. – Beograd: Kolarčev nar. Univ., 1958. – 223 s.

47. Prelog, M. (1986). Eufrazijeva bazilika u Poreču / M. Prelog. – Zagreb: Udruzeni izdavaci, 1986. – 99 s.

48. Rački, F. (Ed.) (1874). Documenta historiae Chroaticae periodum antiquam illustrantia (MSHSM VII) / F. Rački. – Zagrabiae: Academia scientiarum et artium Slavorum Meridionalium, 1877. – 544 s.

49. Rapanić, Ž. Predromaničko doba u Dalmaciji / Ž. Rapanić. – Split: Logos, 1987. – 239 s.

50. Rendić-Miočević, D. Question de la chronologie du développement des basiliques doubles de Salone / D. Rendić-Miočević // Vjesnik za arheologiju i historiju dalmatinsku. – 1984. – 77. – S. 175-186.

51. Srdoč, D., Sliepčević, A., Obelić, B. (1983). Precise radiocarbon dating of wooden beams from St. Donat's church in Zadar / D. Srdoč, A. Sliepčević, B. Obelić // PACT. – 1983. – 8. – S. 319-327.

52. Stošić, J. (1988). Prikaz nalaza ispod katedrale i Bunićeve poljane u Dubrovniku (A review of finds under the Cathedral and Bunićeva poljana in Dubrovnik) / J. Stošić // Izdanja Hrvatskog arheološkog društva. – 1988. – 12. – S. 15-38.

53. Terry, A. The Sculpture at the Cathedral of Euphrasius in Poreč / A. Terry // Dumbarton Oaks Papers. – 1988. – 42. – Pp. 13-64.

54. Vežić, P. Crkva Sv. Trojstva (Sv. Donata) u Zadru: konzervator. radovi i rezultati istraživanja / P. Vežić. – Zagreb: Republički Zavod za Zaštitu Spomenika Kulture,1985. – 64 s.

55. Vežić, P. O centralnim građevinama Zadra i Dalmacije u ranom srednjem vijeku / P. Vežić // Diadora, – 1991. – 13. – S. 323-375.

56. Vežić, P. Sveti Donat. Rotonda Sv. Trojstva u Zadru / P. Vežić. – Split: Muzej hrvatskih arheoloških spomenika, 2002. – 144 s.

57. Vežić, P. Episkopalni kompleks u Zadru – Episcopal Complex in Zadar / P. Vežić. – Zadar: Sveučilište u Zadru, 2013. – 174 s.

58. Žile, I. (2001). Kameni namještaj i arhitektonska plastika prve dubrovačke katedrale / I. Žile // Tisuću godina uspostave dubrovačke (nad)biskupije. – Dubrovnik: Biskupski Ordinarijat, 2001. – S. 455-515.