О. Ферков, канд. іст. наук, доцент

ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Ужгород, Україна

DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2640.2018.139.15

РОЛЬ ШЛЯХТИ ПІВНІЧНО-СХІДНОЇ УГОРЩИНИ В УТВЕРДЖЕННІ ПРОТЕСТАНТИЗМУ

У статті[1] зосереджено увагу на проблематиці участі та ролі шляхти Північно-Східної Угорщини в процесі духовного оновлення, викликаного Реформацією. Нові ідейно-духовні віяння охопили все угорське суспільство, втім, не кожна соціальна група в однаковій мірі реагувала на виклики часу. Серед перших аристократів та шляхтичів, які прийняли вчення Лютера і доклали значних зусиль для утвердження Реформації у Північно-Східній Угорщині, були Перені, Драґфі, Бебеки, Друґети, Баторі, Маґочі та інші. Слідом за великими землевласниками до табору реформатів швидко приєдналася середня та дрібна шляхта, та великі маси простого люду різних етносів.

Основна діяльність шляхтичів-протестантів була спрямована на покровительство та меценатство. Матеріальна підтримка та владне покровительство сприяло відкриттю й успішному функціонуванню шкіл, навчанню здібної молоді за кордоном, книгодрукуванню тощо.

Для поширення протестантизму на землях сучасного Закарпаття неабияку роль відіграли Друґети – володарі Ужанщини та Землпінщини і міста Ужгорода. Під покровительством Друґетів з 1546 р. в місті вже існувала протестантська община.

Автор зауважує, що через обмеженість джерельного матеріалу та заангажованість окремих авторів проблема залишається недостатньо вивченою. Наразі угорські та словацькі автори мають певні напрацювання, та для вітчизняної історіографії тема є «terra incognita». Долучитися до висвітлення проблеми є завданням запропонованої статті.

Ключові слова: угорська шляхта, Північно-Східна Угорщина, Реформація, Перені, Друґети.


[1] Запропонована стаття є розширеним варіантом виступу автора на міжнародній науковій конференції «Доба Реформації: держава, суспільство, культура», яка відбувалася 12-13 жовтня 2017 року в м. Києві.

Завантажити статтю

Список використаних джерел:

1. Bodnarova, M. Reformacia vo vychodnoslovensych mestah v 16 storoci / M. Bodnarova // Reformacia na vychodnom Slovensku v 16. – 18. Storoci / Ulicni Ferdinand (ed.). – Persov: Biskupsky urad Vychodneho distriktu ECAU na Slovensku, 1998. – Pp. 19-38.

2. Brückner, G. Szepesváraljai zsinat / Gy. Brückner. – Nyiregyháza, 1914. – 70 p.

3. Corpus Juris Hungarici. Tyrnavia: Typis academici per Leopoldium Berger, 1734.

4. Dienes, D. Sárospatak reformációja [Online] / D. Dienes // Egyháztörténeti szemle. – 2008. – 9. – Pр. 48-60. Retrieved from http://www.uni-miskolc.hu/~egyhtort/cikkek/dienes-sarospatak-reform.htm.

5. Haraszy, K. Az ungi református egyházmegye. Adalékok az ungi református egyház történetéhez / К. Haraszy. – Nagykapos, 1931. – 479 p.

6. Horváth, J. A reformáció jegyében. A Mohács utáni félszázad magyarországi irodalomtörténet / J. Horváth. – BudapestL Akadémiai kiadó, 1953. – 544 p.

7. Újváry, V. Az alispánságtól a birodalmi hercegségig, a nemes kúriától az ország legnagyobb birtokkomplexumig. Az Eszterházi család társadalmi és anyagi felemelkedése / Zs. Újváry // Pénztörténet–gazdaságtörténet. Tanulmányok Buza János 70. éves születésnapjára / Szerk.: Bessenyei József – Draskóczy István. – Budapest, 2009. – Pp. 182-200.

8. Kiss, L. Mágocsi Gáspár tutorságának útja és a református egyház térnyerése Alaghy János lutheránus várnagy Abaúj vármegyei birtokain / L. Kiss // Egyháztörténeti Szemle. – 2017. – Pp. 3-12.

9. Kónya, A., Kónya, P. Szlovák reformátusok a XVI-XVIII. Században / A. Kónya. – Sárospatak: Hernád Kiadó, 2013. – 195 p.

10. Makay, D. Az Ungvári helv. Hitv. Egyház történeti töredéke / D. Makay // Sárospataki füzetek. – 1860. – Pp. 429-442.

11. Pálffy, G. A grófi cim a 16-17. századi Magyarországon és Erdélyben ”...éltünk mi sokáig ’két hazában’...” / G. Pálffy // Tanulmányok a 90 éves Kiss András tiszteletére / Szerk.: Dáné Veronka –Oborni Teréz – Sipos Gábor. – Debrcen, 2012. – Pp. 177-191.

12. Pálffy, G. A magyar nemesség bécsi integrációjának szinterei a 16-17. Században / G. Pálffy // Tanulmányok Szakály Ferenc emlékére / Szerk.: Fodor Pál – Pálffy Géza – Tóth István György. – Budapest, 2002. – Pp. 307-331.

13. Pálffy, G. A Thurzó család a Magyar Királyság arisztokráciájában. Egy különleges arisztokrata familia Magyarországon / G. Pálffy // Történelmi szemle. – 2011. – 1. – Pp. 63-84.

14. Révész, I. Krisztus és Antikrisztus. Ozorai Imre és műve [Online] / I. Révész. – Debrecen 1928. (Theológiai tanulmányok. 3. sz.). – Retrieved from https://rmk.hungaricana.hu/en/RMK_I_5/.

15. Révész, I. Reformáció és ellenreformáció [Online] / I. Révész // Magyar müvelődéstörténet / Szerk. Domanovszky Sándor. 3. köt. – Retrieved from http://mek.oszk.hu/09100/09175/html/49.html.

16. Réz, L. A Drugethek és Homonna reformációja / L. Réz. – Sátoraljaujhely, 1899. – 158 p.

17. Soós, K. A reformáció terjedése és megszilárdulása a mai Kárpátalja területén (1517-1600) / K. Soós. – Beregszász-Ungvár:„RIK-U” Kiadó, 2017. – 144 p.

18. Szinnyei, J. Magyar irók élete és munkái [Online] / J. Szinnyei. – Budapest: Hornyánszky, 1891-1914. – Retrieved from http://mek.oszk.hu/03600/03630/html/k/k11950.htm.

19. Zoványi, J. Protestáns lelkészek nyugtatványai régi tizedjegyzékek mellett / J. Zoványi // Magyar Protestáns Egyháztörténeti Adattár. – 1929. – 13. – Pp. 5-141.

20. Zsilinszky, M. A Magyarhoni protestáns egyház története / M. Zsilinszky. – Budapest, 1907. – 797 p.