Р. Орищенко, аспірант

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2640.2018.139.11

РЕЛІГІЙНІСТЬ ЯК ЧИННИК МОДЕРНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО СЕЛЯНСТВА ПЕРШОЇ ТРЕТИНИ ХХ ст.

Автор статті доводить, що в добу революційних потрясінь першої третини ХХ ст. втрата традиційної релігійності українського селянства відбувалася під впливом загальної суспільної модернізації. Цей висновок зроблено на тлі аналізу сучасних дослідницьких практик, які поширені в українській та почасти зарубіжній історіографії. Одна з перспектив такого типу досліджень полягає в їхній оптимізації, залежно від можливостей і конкретних завдань, які стоять перед істориком. Таким завданням є потреба з’ясування релігійності як чинника складних еволюційних процесів, що видимо «виходили за межі» традиційних вірувань. Копіткий аналіз цієї проблеми засвідчує, що саме модерна трансформація (модернізація) суспільства чи не вперше в історії серйозно підважила усталену століттями / тисячоліттями релігійність. Відбувалося це не випадково, бо на цьому історичному відтинку руйнування зазнавала сама свідомість людини, уточнимо – людини аграрного (традиційного) суспільства. Переживаючи певний психологічний стрес, вона вимушено змінювала свій внутрішній світ, адаптуючи його до нових реалій. Водночас релігійність «не залишала» людину безповоротно, а помітно впливала на сам трансформаційний процес. Результатом такої взаємодії була поява «нової» людини (колгоспника), яка мала модифікований тип релігійності, як правило – у вигляді помітних «вкраплень» атеїстичних поглядів на тлі «забування Бога».

Ключові слова: селяни, Наддніпрянщина, релігія, свідомість, побожність, революція.

Завантажити статтю

Список використаних джерел:

1. Борейко Ю. Г. Буттєві виміри повсякденного життя українського православного вірянина: дис. на здобуття наукового ступеня д-ра філос. наук: спец. 09.00.11 – «Релігієзнавство» / Ю. Г. Борейко; Ін-т філософії ім. Г. Сковороди НАН України. – Київ, 2017. – 478 с.

2. Борейко Ю. Релігійний досвід та релігійні практики через призму повсякденності / Ю. Борейко // Історія релігій в Україні: наук. щорічник. – 2015. – Кн. 2. – С. 131-140.

3. Бушман І. Релігійність як складова соціально-освітнього простору / І. Бушман // Історія релігій в Україні: наук. щорічник. – 2012. – Кн. 2. – С. 221-225.

4. Відділ рукописів Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського у м. Києві. – Ф. 3–2 – М. М. Білозерський. – Од. зб. 116. Куліш П. Нотатки, замітки етнографічного характеру, 1843. – 9 арк.

5. Донченко О. А. Архетипи соціального життя і політика / О. А. Донченко, Ю. В. Романенко. – Київ: Либідь, 2001. – 334 с.

6. Михайлюк О. В. Праця як ритуал у селянській культурі / О. В. Михайлюк // Український селянин. – 2004. – Вип. 8. – С. 83-86.

7. Нечитайло В. В. Селянство як природне явище / В. В. Нечитайло // Український селянин. – 2005. – Вип. 9. – С. 9-11.

8. Портнова Т. В. [Рец.] Присяжнюк Ю. Українське селянство Наддніпрянської України: соціоментальна історія другої половини ХІХ – початку ХХ ст.: Черкаси: Вертикаль, вид. ПП Кандич С. Г., 2007. 640 с.; Михайлюк О. Селянство України в перші десятиліття ХХ ст.: Соціокультурні процеси. Д.: Інновація, 2007. 456 с. / Т. В. Портнова // Україна Модерна (Безмежне село…). – 2010. – Чис. 6 (17). – С. 285-291.

9. Присяжнюк Ю. Історична свідомість та ментальність українських селян на зламі ХІХ-ХХ ст. / Ю. Присяжнюк // Historia – mentalność – tożsamość. Miejsce i rola historii oraz historyków w życiu narodu polskiego i ukraińskiego w XIX i XX wieku / Pod redakcją J. Pisulińskiej, P. Sierżęgi, L. Zaszkilniaka. – Pzeszów : Widawnicnwo uniwersytetu Pzeszówskiego, 2008. – S. 348-355.

10. Смилянская Е. Б. Волшебники. Богохульники. Еретики. Народная религиозность и «духовные преступления» в России ХVIII в. / Е. Б. Смилянская. – Москва: Индрик, 2003. – 464 с.

11. Тош Дж. Стремление к истине. Как овладеть мастерством историка / Дж. Тош. – Москва: Весь Мир, 2000. – 296 с.

12. Яковенко Н. У пошуках Нового неба. Життя і тексти Йоаникія Ґалятовського / Н. Яковенко. – Київ: Критика, 2017. – 704 с.