В. Ціватий, канд. іст. наук, доцент

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна

DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2640.2018.137.2.09


ІНСТИТУЦІОНАЛІЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ ТА ДИПЛОМАТИЧНОЇ СЛУЖБИ В ПЕРІОД НАЦІОНАЛЬНОГО ПІДНЕСЕННЯ (1917-1920 РР.): ПОЛІТИКО-ДИПЛОМАТИЧНИЙ І ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНИЙ ДИСКУРСИ

У статті проаналізовано основні напрями зовнішньої політики та особливості формування моделей української державної та дипломатичної служб в період національного піднесення (1917-1920 рр.). Особливу увагу приділено інституціональному розвиткові, здобуткам, проблемам і перспективам державної та дипломатичної служб у контексті загальноєвропейського розвитку досліджуваного періоду. Її дипломатія відрізнялася активністю, наполегливістю, цілеспрямованістю, займала дієві позиції з актуальних регіональних і міжнародних проблем. Автор показує, що аналіз основних питань еволюції головних напрямів зовнішньої політики й дипломатичної діяльності України дає можливість глибше зрозуміти загальні для більшості сучасних держав процеси формування зовнішньої політики, дипломатії та вироблення зовнішньополітичних та інституціональних рішень у даній сфері.

Питання розвитку й становлення держав пострадянського простору в ХХІ столітті потребує вивчення та узагальнення набутого ними досвіду. У більшості пострадянських держав демократизація передувала дуже складним історичним і драматичним процесам раціонально-бюрократичної модернізації держави і національної консолідації. Перспективним напрямом вирішення численних суперечностей і парадоксів може бути застосування теорії історичного інституціоналізму, що акцентує увагу на часовій послідовності трансформацій та регіонально-інституційних наслідках відповідного розходження соціально-політичних траєкторій розвитку.

Ключові слова: зовнішня політика, дипломатія, інституціоналізація, політичний розвиток, Європа, Україна.

Завантажити статтю

Список використаних джерел:

1. Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського, Інститут рукопису (НБУВ ІР), ф. 226, №5, арк. 8-10.

2. Центральний державний архів вищих органів влади та управління України (ЦДАВО України), ф. 1115, оп. 1, спр. 1, арк. 112.

3. Дорошенко Д.І. Історія України: 1917-1923: у 2 т. Т. 2. Українська гетьманська держава 1918 р. / Д. Дорошенко. – Ужгород: Свобода, 1930. – 424 с.

4. Єфремов С. Щоденники: 1923-1929 / С. Єфремов. – Київ: Рада, 1997. – 848 с.

5. Калакура Я.С. та ін. Ментальний вимір української цивілізації / Я.С. Калакура, О.О. Рафальський, М.Ф. Юрій. – Київ: Генеза, 2017. – 560 с.

6. Капелюшний В.П., Коваль О.Ф. Незламна і нескорена: національна еліта в Українській революції 1917-1921 років: Історіографічний нарис: Монографія. – Київ: Інтресервіс, 2018. – 480 с.

7. Крах германской оккупации на Украине: По документам оккупантов / Под ред. М. Горького и др. – Москва: ОГИЗ, 1936. – 205 с.

8. Млиновецький Р. Нариси з історії українських визвольних змагань. 1917–1918 / Р. Млиновецький. – Львів: Каменяр, 1994. – 336 с.

9. Папакін Г.В. Павло Скоропадський: патріот, державотворець, людина: Історико-архівні нариси / Г. Папакін. – Київ: Держ. ком. архівів, 2003. – 300 с.

10. Сергійчук В.І. Неусвідомлення України. Ставлення світу до української державності: погляд у 1917-1921 роки з аналізом сьогодення / В.І. Сергійчук. – Львів: Свічадо, 2002. – 496 с.

11. Слабченко Є. Дипломатична історія України / Упоряд. Ірина Матяш. – Київ: Кліо, 2016. – 496 с.

12. Стрельський Г.В. Українська дипломатія національно-державного відродження 1917-1920 рр. в особах / За ред. Л.С. Тупчієнка, В.Г. Ціватого. – Київ: ДЕМІД, 2000. – 66 с.

13. Фігурний Ю.С. Державотворча та етнонацієтворча діяльність українського гетьмана Павла Скоропадського в українознавчому вимірі / Ю.С. Фігурний. – Київ: НДІН, 2008. – 128 с.

14. Ціватий В.Г. Європейська зовнішня політика доби раннього Нового і Нового часу: проблеми інституціоналізації (теоретико-методологічний аспект) / В.Г. Ціватий // Науковий вісник Дипломатичної академії України. – 2000. – Вип. 4. – С. 268-274.

15. Checalenko L.D. Foreign policy of Ukraine / Ed. by Tsivatyi V.H. – Kyiv: LAT&K, 2016. – 294 p.